Олігархи України: як Дмитро Фірташ втрачає бізнес і політичну вагу в очікуванні екстрадиції

ІНТРИГА НАРОСТАТИМЕ / Об этом сообщает charter97.in.ua со ссылкой на СМИ.


Перемогу на президентських виборах п’ять років тому Петру Порошенку багато в чому забезпечив союз з Віталієм Кличком – на той момент, мабуть, найбільш рейтинговим політиком з майданівських лідерів. Гарантом дотримання домовленостей між Порошенком і Кличко став олігарх Дмитро Фірташ, який, як і в 2014 році, все ще знаходиться у Відні і намагається уникнути екстрадиції в США. За цей час позиції власника Group DF в Україні значно ослабли, як у політиці, так і в бізнесі. Що змінилося для Дмитра Фірташа за п’ять років президентства Порошенко – в матеріалі РБК-Україна.


Президент Петро Порошенко в червні 2015 року оголосив курс на деолігархізацію. "Там, де держава має контрольний пакет, він буде державним у реальності, а не тільки на папері. У відповідь на таку політику я отримую брязкіт зброї приватних армій. І кожен, хто підлягає деолігархізації, озброєний великим каналом і б’є по мені інформаційним градом", – говорив глава держави.

За три місяці до цієї заяви стався силовий конфлікт навколо підприємства "Укртранснафта". На той момент голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський намагався зберегти на посаді керівника компанії Олександра Лазорка, якого пізніше оголосили в розшук і завели на нього справу про привласнення коштів в особливо великих розмірах.

Конфлікт з президентом призвів до того, що Коломойський спочатку залишився без крісла голови Дніпропетровської ОДА, а потім позбувся одного зі своїх основних активів — Приватбанку. І, за великим рахунком, від обіцяної деолігархізації за останні роки постраждав тільки Коломойський і його партнер Геннадій Боголюбов. Звичайно, якщо не враховувати, що, за версією НБУ, партнери встигли вивести з банку мільярди гривень, які нове керівництво фінустанови поки безуспішно намагається забрати у них в судах.

Впливовий бізнесмен Віктор Пінчук, якого також прийнято зараховувати в клуб олігархів, напередодні президентських виборів зберігає умовний нейтралітет, надаючи медіа-майданчик для виступу ключових кандидатів. За час президентства Порошенко його бізнес від деолігархізації не постраждав. Але й особливих преференцій Пінчук не отримав, на відміну від Ріната Ахметова, з яким в останні роки у президента склалися чи не партнерські відносини. На формулі розрахунку оптової ціни електроенергії "Роттердам плюс" його компанія ДТЕК за три роки, за оцінками експертів, заробила близько 40 мільярдів гривень. Разом з тим, Порошенко вдалося отримати лояльність ТРК "Україна" і голоси під свої законопроекти від частини "Опозиційного блоку" і "Радикальної партії".

РБК-Україна починає серію публікацій про українських олігархів. У циклі матеріалів, що розпочинається зі статті про Дмитра Фірташа, видання розповість про те, як змінився вплив на владу і бізнес-процеси в країні четвірки найбільш впливових власників фінансово-промислових груп.

Віденський зв’язковий

П’ять років тому Петро Порошенко заручився підтримкою Віталія Кличка за сприяння бізнесмена Дмитра Фірташа і його партнера Сергія Льовочкіна. Напередодні президентських виборів у 2014 році вони разом зустрілися у Відні. За офіційною версією, Порошенко був запрошений на день народження молодшого брата голови УДАРу Володимира Кличка, і нібито випадково зустрів Фірташа у віденському готелі.

Інші учасники зустрічі викладають дещо іншу версію подій. За результатом переговорів, які тривали 28 годин, Кличко не погодився балотуватися в президенти, знявши кандидатуру на користь Порошенка, але в обмін на крісло мера Києва і 50 відсотків у списку парламентської фракції.

До того часу Дмитро Фірташ вже був затриманий в Австрії за запитом ФБР і вийшов на свободу лише під рекордну заставу в 125 мільйонів євро, яку вніс Василь Анісімов, друг російського олігарха Аркадія Ротенберга.

На судовому засіданні у справі про екстрадицію в США Фірташ визнав факт переговорів з Порошенком і Кличко, які почалися ще в лютому 2014 року. Під присягою він заявив, що сам був ініціатором цих зустрічей, щоб не допустити президентства Юлії Тимошенко. "Головне, що ми отримали те, що хотіли: Порошенко – президент, Кличко став мером", – говорив бізнесмен. Деталі домовленості Фірташ тоді не назвав, пославшись на конфіденційні зобов’язання.

В ході першої прес-конференції на посаді президента України Петро Порошенко підтвердив, що зустріч у Відні була, проте заявив, що вона не була частиною переговорів з Кличком. "Я ніколи не заперечував дуже коротку і безглузду зустріч з Фірташем під час президентської кампанії. Але я категорично заперечую і заперечив будь-які домовленості – конфіденційні або відкриті – з Фірташем. Цього не було, цього не існує", – запевняв президент.

Мер Києва в одному з останніх інтерв’ю підтвердив, що 25 березня 2014 року обговорював з Порошенком у Відні варіанти стабілізації ситуації в Україні. За його словами, на зустрічі були присутні Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін, однак на політичні домовленості вони нібито не впливали. "Кличко представляє інтереси Фірташа? Льовочкіна? Ахметова? Або ще якихось гравців? Кличко представляє інтереси винятково киян. Ані Фірташ, ані Льовочкін не мають на мене ніякого впливу", – говорив мер Києва в інтерв’ю "Українській правді".

Віталій Кличко підтримав висунення Петра Порошенка і на другий президентський термін. Інтрига зберігалася до останнього моменту. В кінці минулого року Київ заполонили білборди із зображенням міського голови з двозначним гаслом "Міняємо Київ. Змінимо країну!".

І хоча Кличко заперечує вплив на нього тандему Фірташ-Льовочкін, в парламент восьмого скликання за квотою УДАР в БПП потрапили афілійовані з ними люди. Правда, велика частина "газовиків", що орієнтуються на Фірташа і Льовочкіна, все ж зайшла в Раду разом з "Опозиційним блоком". На даному етапі Льовочкін помітно домінує в політичному союзі з Фірташем. Його люди контролюють інформаційний блок телеканалу "Інтер", що значно посилює позиції Льовочкіна.

Наприкінці минулого року Сергій Льовочкін після тривалих переговорів пішов на союз з Віктором Медведчуком, створивши "Опозиційну платформу – За життя". При цьому Льовочкін, Бойко і Медведчук не змогли домовитися про новий проект з колегами по ОБ з "ахметівського" крила. Торік обох політиків виключили з фракції "Оппоблока".

Формально близькі соратники Фірташа залишилися у фракції ОБ, але все ж прийшли на недавній з’їзд Медведчука. Наскільки сильні ідейні протиріччя між екс-"регіоналами", покажуть результати переговорів напередодні виборів у Верховну раду. За цей час позиції Фірташа можуть ослабнути ще сильніше, оскільки незабаром Австрія може видати його США.


Чому в США вимагають екстрадиції Фірташа

Фірташ був затриманий у Відні 12 березня 2014 року ФБР за запитом на екстрадицію. Бізнесмену закидають підкуп індійських чиновників на загальну суму 18,5 млн доларів для отримання ліцензій на розробку ільменітових родовищ в штаті Андхра-Прадеш.

За даними слідства, компанія Фірташа Bothli Trade AG збиралася виробляти титанову губку для реактивних літаків Boeing-787. Угода з Boeing обіцяла Фірташу 0,5 млрд доларів щорічно. Корпорація зареєстрована в Чикаго, тому ордер на затримання українського олігарха влітку 2013 року видав саме Федеральний окружний суд Північного округу штату Іллінойс. Крім того, за версією американських органів, операції з легального прикриття хабарів для індійських чиновників оточення Фірташа нібито проводило через американські банки.

До недавнього часу було відомо, що обвинувачення будується на свідченнях двох анонімних свідків з Індії. Напередодні нового року New York Times повідомив, що ключовий доказ являє собою слайд з презентації консалтингової компанії McKinsey, залученої Boeing для оцінки спільного проекту з Bothli Trade AG. За даними NYT, аналітики відзначили, що стратегія потенційного партнера для отримання ліцензії включає підкуп індійських чиновників. Через рік компанії підписали меморандум про взаєморозуміння, проте так і не приступили до спільної роботи.

Жодна зі сторін так і не опублікувала цей слайд. У McKinsey відповіли, що компанія ніколи не рекомендувала своєму клієнту здійснювати будь-які незаконні дії, включаючи хабарництво. Представники фірми зазначили, що не консультували Дмитра Фірташа, а тільки проаналізували для Boeing можливі ризики від співпраці з ним.

"Коли з нами зв’язалася влада США, що веде розслідування щодо пана Фірташа, ми дізналися, що в презентації PowerPoint є слайд з додатком, в якому згадується слово "хабарі". Немає виправдання для включення подібних висловлювань у будь-який документ. Цей текст був необачним способом для авторів описати те, що вони помилково сприйняли як загальні ринкові умови, і що ніколи не повинно використовуватися", – заявили в McKinsey.

Як розповів РБК-Україна один з американських адвокатів Фірташа Ленні Девіс, звинувачення представило суду ситуацію так, що інформацію для презентації, в тому числі і про хабарі, надала сторона Фірташа. Зараз захист наполягає, щоб американські прокурори спростували це твердження у листі міністру юстиції Австрії і попросили суди виправити відповідні записи в реєстрі. Адвокат також стверджує, що інших звинувачень, крім недоказанного планування підкупу, проти Фірташа в США не існує.

"Це не означає, що справу буде закрито. Ми все ще очікуємо рішення австрійських судів про те, чи дозволити екстрадицію пана Фірташа для суду в США. Але я закликав американських прокурорів виправити записи до того, як австрійські суди приймуть рішення про екстрадицію. Ми не знаємо, коли воно буде прийнято", – пояснив Девіс, уточнивши, що на даний момент йому також невідомо про плани Фірташа повернутися в Україну.

Крім власника Group DF, у цій справі є ще п’ятеро фігурантів: українець Сурен Геворгян, індійський чиновник Рамачандра Рао, місцеві бізнесмени Гаджендра Лал і Періясами Сундералінгам, а також угорець Андраш Кнопп. В ході засідань у віденському суді Дмитро Фірташ наполягав, що справа проти нього політично мотивована. Мовляв, американський уряд на виборах 2014 року в Україні зробив ставку на союз Юлії Тимошенко і Арсенія Яценюка, в той час як він підтримав Віталія Кличка і Петра Порошенка.

"Звинувачення – абсолютна неправда. Ми ніяких хабарів не давали. Всі ці так звані свідки були арештовані в Америці. З ними працювали агенти ФБР. Вони їм погрожували і говорили: "Нам потрібна ця риба, нам все одно, це правда, чи ні, ми повинні цю рибу зловити", – заявив він на засіданні 30 квітня 2015 року. Фірташ упевнений, що США після Помаранчевої революції планомірно намагалися прибрати його з газового та титанового ринків.

Російський слід

Конфлікт з Тимошенко олігарх пояснив тим, що за часів прем’єрства вона нібито хотіла заробляти на постачанні газу "Газпрому" в Україну та Євросоюз. У 2004-2009 роках цим займалася компанія "Росукренерго", в якій 50% акцій належали Фірташу і його бізнес-партнеру Івану Фурсіну. Олігарх також вважає, що американська влада намагається "покарати його за анексію Криму", тому що у нього є друзі в оточенні президента РФ Володимира Путіна.

Але американські слідчі влітку 2017 року натякнули, що у них є поки нерозкриті докази. Деякі з них можуть свідчити про відмивання грошей Фірташа і підкуп "третіх сторін на території США". Документ з 115 сторінок, поданий прокурорами в Окружний суд в Чикаго 25 липня 2017 року, вказує на зв’язки Фірташа з вищими ешелонами російської організованої злочинності. Ймовірно, мова йде про співпрацю з Семеном Могилевичем, якого ФБР раніше вносила в топ-10 найбільш розшукуваних злочинців. Один із доказів – звіт колишнього посла США в Україні Вільяма Тейлора після розмови з Фірташем 8 грудня 2008 року, опублікований на WikiLeaks.

"Він визнав, що у нього є зв’язки з представником російського кримінального світу Могилевичем, і підкреслив, що перед тим як почати свій бізнес, йому потрібно було дістати схвалення у Могилевича. Фірташ був непохитний у тому, що не вчинив жодного злочину, коли будував свою бізнес-імперію, та стверджував, що на Заході досі не можуть зрозуміти, що відбувалося в період беззаконня, яке панувало в Україні після розвалу СРСР", – написав у доповіді американський дипломат.

В українського олігарха з Могилевичем були спільні юристи. Адвокат росіянина Зеєв Гордон (Вадим Авербух) створив для Фірташа компанію Eural TransGas, яка займалася поставками туркменського газу в Україну на початку 2000-х. Її директором був вже згаданий Андраш Кнопп. Пізніше її місце зайняло "Росукренерго".

Не виключено, що арешт власника Group DF – далеко не кінцева мета американських правоохоронців. Обидві сторони процесу у справі Фірташа вже представили свої аргументи австрійському правосуддю у всіх інстанціях. Попередньо Вищий земельний суд Відня дозволив екстрадицію олігарха в США і відмовив в аналогічному проханні антикорупційної прокуратурі Іспанії, де його підозрюють у відмиванні грошей. Остаточне рішення про видачу Фірташа США повинен прийняти міністр юстиції Австрії.

Схеми збитків і прибутку

Поки олігарх очікує вердикту у Відні, його фінансове становище ускладнилося. Статки Фірташа після Революції гідності зменшилися майже втричі, тоді як, за оцінкою Forbes, в кінці 2014 року вони становили 251 мільйон доларів. Всі ці роки він користувався послугами двох десятків дорогих адвокатів. Тільки допомога адвокатської контори Ленні Девіса в США обходиться йому в 60 тисяч доларів на місяць. Пул віденських захисників очолює колишній голова австрійського Мін’юсту Дітер Бохмдотфер.

Бізнес Фірташа в Україні переживає нелегкі часи. Його компанії об’єднані в групу DF Group. На питання РБК-Україна про зміни в показниках за останні п’ять років там не відповіли, але загальну тенденцію можна простежити за інформацією з відкритих джерел. Влітку 2014 року група втратила приставку "фінансова": НБУ почав процедуру ліквідації банку "Надра" і відмовив Фірташу у придбанні Правексбанку. Потім DF Group почала розлучатися з нерухомістю, коли восени 2016 року Фірташ продав частку в елітному бізнес-центрі "Парус" в самому центрі Києва.

Холдинг Ostchem об’єднує хімічні активи Фірташа – "Рівнеазот", черкаський "Азот", "Сєвєродонецьке об’єднання "Азот" і концерн "Стирол", що знаходиться в окупованій бойовиками Горлівці. Менеджмент Фірташа також управляє державним підприємством "Сумихімпром". Його уряд вже не перший рік поспіль намагається безуспішно приватизувати.

У листопаді минулого року комерційний директор та начальник відділу постачання були затримані прокуратурою за підозрою в махінаціях із закупівлями. Структури Фірташа є основними кредиторами "Сумихіпром", тому його акції оцінили всього у вісім мільйонів доларів.

Схожа ситуація і з Одеським припортовим заводом, який до зміни влади, по суті, працював в інтересах олігарха. Його компанії продавали ОПЗ газ з великою націнкою і викуповували продукцію з дисконтом. В результаті завод заборгував Ostchem 250 мільйонів доларів, які компанія намагається стягнути через суди. Верховний суд України відмовився визнавати борг, підтверджений Стокгольмським арбітражем, і направив справу на новий розгляд.

В останні роки ситуація на світовому ринку мінеральних добрив кардинально змінилася не на користь виробників. Ціна на сировину – природний газ – зростає набагато швидше, ніж на кінцевий продукт. При цьому російські добрива за рахунок дешевого газу власного виробництва коштують набагато дешевше. У березні минулого року уряд опосередковано підтримав підприємства Фірташа, підвищивши мита на добрива, вироблені в РФ.

Ситуація Ostchem останнім часом зовсім не катастрофічна. По-перше, "азоти" купують дешевий аміак безпосередньо у компанії "Міндобрива", що належить другу Фірташа -- російському олігарху Аркадію Ротенбергу. По-друге, восени минулого року державний "Аграрний фонд" закупив у них добрив на три мільярди гривень. Так що заводи Фірташа на тлі загальної кризи в хімічній галузі залишаються на плаву, на відміну від того ж ОПЗ, який стоїть вже майже рік і масово втрачає кваліфікованих співробітників.

Титановий бізнес Фірташа також зазнав змін через російську агресію. Найбільше підприємство з виробництва двоокису титану Ukrainian Chemical Products (раніше "Кримський титан") залишилося в окупованому Армянську. Завод одержує сировину, воду, а за деякими даними і електроенергію, з материкової України. За інформацією колишнього представника президента в АР Крим Бориса Бабіна, його продукція використовується в російській військовій промисловості. Реалізувати її на світовому ринку стало набагато складніше через санкції.

Дмитро Фірташ, ймовірно, також не врахував різницю в веденні бізнесу в російських реаліях. На даний момент всі його кіпрські активи і майно вартістю 46 мільйонів доларів заарештовано за позовом російського ВТБ. Компанії Фірташа, керуючі заводами "Кримський титан" і "Кримська сода", чотири роки тому взяли в цьому банку кредит на 2,5 млрд рублів і незабаром перестали виплачувати.

Україна почала процес повернення ще одного титанового активу, який перебував під контролем Фірташа. Апеляційний суд 12 грудня постановив повернути в держвласність "Запорізький титано-магнієвий комбінат". Як встановило слідство, інвестор не виконав зобов’язання щодо модернізації підприємства і вивів залучені кошти на офшор і на рахунки афілійованих компаній. Директор ЗТМК Володимир Сивак звинувачується в розтраті 492 млн гривень, його справа розглядається в суді.

"Міжрічинський гірничо-збагачувальний комбінат" і "Валки-Ільменіт", які також входять в Ostchem, кілька років тому мали проблеми з українськими правоохоронцями, однак зараз працюють і демонструють зростання фінансових показників.

Через "Регіональну газову компанію" (РГК) Фірташ продовжує контролювати близько 70% операторів газорозподільних мереж і локальних постачальників, так звані "облгази" і "газсбути". Їм протистоїть НАК "Нафтогаз України", який звинувачує РГК в саботажі запуску ринку природного газу і намагається витіснити компанію Фірташа з ланцюжка поставок палива споживачам.

Нещодавно Служба безпеки України викрила керівництво "Запоріжгазу" у маніпуляціях з обсягів виробничо-технологічних втрат, що завдало державі збитків у розмірі 26 млн гривень тільки за один квартал. У "Регіональній газовій компанії" РБК-Україна заявили, що самі терплять збитки через неактуальні тарифи на розподіл газу, які за станом на 1 вересня минулого року склали 8,3 млрд гривень. При цьому компанія заборгувала "Укртрансгазу" 6 млрд гривень.

10 жовтня генпрокурор Юрій Луценко пообіцяв Фірташу "добрі новини" з приводу його бізнесу в Україні: "Це буде стосуватися і облгазів, і хімзаводів, і підприємств на тимчасово окупованій території. Нахабство, з якої цей громадянин звертається до Москві з вимогою покарати Україну, перейшла будь-які межі. А значить, це справа лежить у найближчій до моєї правої руці стопочки". Джерело РБК-Україна в Генеральній прокуратурі запевняє, що кроки в цьому напрямку є, але говорити про них публічно поки рано.

Джерело статті: “http://bukinfo.com.ua/show/news?lid=109834”

ТОП новости

Вход